Сім чудес світу

СІМ НОВИХ ЧУДЕС СВІТУ 

  Великий китайський мур (Азія, Китай) – серія кам’яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії проти вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина муру була збудована ще в VII ст. до н. е. Пізніше, будівництво нових секцій тривало аж до XVI ст. включно. Одна з найвідоміших частин муру збудована в 220–206 до н.е. першим імператором Китаю Цінь Ші Хуан-ді. Небагато з них дійшли до наших днів. Більшість нині існуючих були збудовані в епоху династії Мін.

Петра (Азія, Йорданія) – давнє місто, розташоване на території сучасної Йорданії, на висоті понад 900 м над рівнем моря і 660 м над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сік. Багато споруд Петри будувалися в різні епохи і при різних господарях міста, в числі яких були ідумеї (18-2 ст. до н.е.), набатеї (2 ст. до н.е. – 106 р. до н.е.), римляни (106–395 рр. до н.е.), візантійці і араби. У XII ст. н.е. ним володіли хрестоносці. Поряд з античним театром тут можна побачити будівлю епохи ідумеїв або набатеїв. Проте, пам’ятників, споруджених після VI ст. н.е. практично немає, бо в ту епоху місто вже втратило своє значення.

  Тадж-Махал (Азія, Агра, Індія) – монумент, розташований на березі річки Джамна. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом  як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз-Махал. Будівництво зайняло 22 роки (з 1630 по 1652 рік). СловаТадж і Махал походять з мови урду.  Тадж означає корона або діадема. Махал означає палац, будинок або особняк. За іншою теорією назва Тадж Махал походить від «Тейо Махалая» назви бога Шиви мовою хінді. Висота Тадж-Махалу з маківкою досягає 74 м.

1.    Колізей (Європа, Рим, Італія) – найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Будівництво цієї споруди розпочато імператором Веспасіаном після його перемог в Юдеї і закінчено у 80 р. н.е. Імператором Титом, який ознаменував його відкриття влаштуванням ігор, що тривали сто днів і коштували життя багатьом сотням гладіаторів  і 5 тисячам диких звірів. Вміщав близько 50 000 глядачів.
   
2. Мачу-Пікчу (Південна Америка, Куско, Перу) «стара вершина») – доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 м на вершині гірського хребта над долиною р. Урубамби. Місто, яке часто називають «втраченим містом інків», є символом Імперії інків. Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 р., і функціонувало до 1532 р., коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.   Розміри Мачу-Пікчу незначні – тут не більше 200 споруд. В основному це храми, резиденції, склади та інші приміщення для суспільних потреб. Переважно вони складені з добре обробленого каменя, плит, що щільно прилягають одне до одного. Вважають, що в ньому і навколо нього проживало до 1200 чоловік, які поклонялися там богові Сонця Інті та обробляли сільськогосподарські культури на терасах.
   
3. Христос-Спаситель (Південна Америка, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) – статуя Ісуса Христа, що має розмір 39,6 м заввишки, важить 1145 тонн, і знаходиться на вершині 710-метрової гори Корковаду в національному парку ліс Тіжука. Збудована як символ християнства. Спорудження монументу зайняло п’ять років – з 1926 по 1931 рр. Вартість пам’ятника склала 250 тисяч доларів США.
   
   
   
4. Чічен-Іца (Північна Америка, Юкатан, Мексика) «біля виходу джерела Іца» — стародавнє місто на півночі Юкатану. Засноване у VIII ст. представниками майянського племені іца у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX ст., за часів царя Какупакаля, перетворилося на провідну державу регіону. Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно знелюднила. На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI ст., включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу майя. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.